Обертюх Роман Романович

Резюме

 Народився 10. 07. 1948 року в с. Торкові, Тульчинського району, Вінницької області. В 1966 році закінчив одинадцять класів Шпиківської середньої школи. В 1967 році поступив у Вінницький філіал Київського політехнічного інституту (ВФ КПІ) на спеціальність 0501 -"Технологія машинобудування, металорізальні верстати та інструменти", який закінчив з відзнакою в 1972 році. В цьому ж році був направлений на роботу у ВФ КПІ на кафедру Металорізальних верстатів (МРВ) на посаду інженера науково-дослідного сектора (НДС). З 1972 року по 1973 рік проходив службу в Радянській Армії. З 1973 року по 1986 рік працював в НДС кафедри МРВ , на посадах молодшого (мнс) та старшого (снс) наукових співробітників, де виконував науково-дослідну (НДР) та дослідно-конструкторську (ДКР) роботу по створенню, розрахунку та конструюванню вібраційних і віброударних машин (ВМ і ВУМ) і обладнання на базі гідроімпульсного привода та оригінальної гідроапаратури керування цим приводом, основною з якої є генератори імпульсів тиску (ГІТ). Як ведучий конструктор брав беспосередню участь і керував процесом розробки дослідно-виробничих зразків (ДВЗ) інерційних вібропресмолотів (ІВПМ) з гідроімпульсним приводом та інших ВМ і ВУМ (особисто розробляв конструкції та виконував складальні креслення цих машин, розробляв методики проектного розрахунку, проектну та експлуатаційну документацію та інші конструкторські документи). ДВЗ ІВПМ 20 та ІВПМ 32 були впроваджені на Броварському заводі порошкової металургії (БЗПМ) і використовувались, в основному, для виробництва великогабаритних гідроциклонів з порошку карбіду кремнія для гірничозбагачувальних комбінатів (ГЗК). Ці вироби експонувались на ВДНГ СРСР. Розробники технології вібропресування гідроциклонів і ІВПМ були нагородженні, відповідно, золотою, срібною та бронзовою (Обертюх Р. Р.) медалями ВДНГ. Як відповідальний виконовець і ведучий конструктор і дослідник  брав беспосередню участь в створенні нового типу ІВПМ 16 та інерційної вібромашини (вібропреса) з складним рухом вібростола (зворотно-гвинтовим) для пресування металопоршкових заготовок в капсулах (ІМЗГК 5). За цими проектами були виготовлені дослідні зразки і впроваджені у Всесюзному дослідному інституті легких сплавів (ВІЛС), де вони використовувались під час створення та дослідження різних технологічних процесів вібропресування виробів з ультрадисперсних тугоплавких (типу нітриду кремнію) і металевих порошків. В 1984 році поступив в заочну аспірантуру кафедри АМ 6 МВТУ ім. М. Е. Баумана, яку достроково закінчив захистом дисертації на здобуття ступеня кандидата технічних наук за спеціальністю 05. 03. 05 - "Процеси та машини обробки тиском" в 1986 році. Тема дисертації (мовою оригінала) - "Разработка методики проектного расчета и создание новой конструкции вибропресса для прессования металлопорошковых заготовок при возвратно-винтовом движении вибростола". В 1986 році перейшов на викладацьку роботу на кафедру МРВ Вінницького політехнічного інституту (ВПІ) на посаду асистента, продовжуючи активно працювати за госпдоговірними роботами НДС кафедри як відповідальний виконавець і ведучий конструктор та дослідник. Послідовно пройшов викладацькі посади від асистента до доцента. В 1993 році присвоєно вчене звання доцента кафедри Металорізальних верстатів та обладнання автоматизованих виробнитцтв (МРВ та ОАВ) ВПІ. Основні лекційні курси дисциплін - "Деталі машин" і "Теоретичні основи теплотехніки". За період з 1973 року по 2014 рік опубліковано особисто і в спіавторстві більше 154 наукових монографій і статей, авторських свідоцтв, патентів України, методичних вказівок і навчальних посібників. Брав і беру участь в підготовці наукових кадрів. 25. 12. 2013 року під моїм керівницвом успішно захищена кадидатська дисертація А. В. Слабким на тему "Гідроімпульсний привод пристрою для радіального віброточіння та подрібнення зливної стружки з вбудованим генератором імпульсів тиску". Є головою комісії з удосконалення дипломного проектування Методичної ради
Вінницького національного технічного університету (ВНТУ).

 

 

Google Академія

Репозитарій ВНТУ